Анатолiй Денисович Косматенко  /

А.Д. Косматенко "Золоті Ворота"

Якийсь Хапуга раз дізнавсь,
Що Київ має Золоті Ворота:
« Дивись: і золоті… й стоять! — аж засміявсь, — Невже ніхто не той… хапнуть
Не догадавсь?
Поїду ж я, урву шматочок злата,
А там… Прощай, робота і турбота!» — Отак сказав — і вмить подавсь.
Прибивсь у Київ — і роззявив рота…
Верта ні з чим. А жінка вже навпроти.
«Ну як?» — пита.
«Е, чорта з два!
Ти думаєш, кияни гав ловили, спали
Або мене чекали?
Самі все золото розкрали
Од Золотих Воріт — лиш золоті слова»

Хапуга кожен так співа:
Хапають всі, мовляв, кому де вдасться
Бо сам такий, що міг би й сонце потягти,
Якби зумів туди добраться
Та знав, що можна рук не попекти.


Байки Анатолія Косматенка таврують невігласів, окозамилювачів, зарозумілих чваньків, відстоює високу мораль, духовну гідність.
Класичною байкою можна назвати «ДВЕРІ».

Анатолій Денисович Косматенко автограф
А.Д. Косматенко: відомі й маловідомі сторінки життя байкаря
А.Д. Косматенко ріс серед щирих працелюбних людей
Квіти у вінок пам 'яті поета...
Перед хатою байкаря
Анатолій Косматенко — времівський мудрець
А.Д. Косматенко «Двері»
А.Д. Косматенко «Мармур і вапно»