Блог Tnuta  /

Маленький світ поезії.

Коли іду зі свого сну,
У марах не знаходжу шлях.
Я згадую красу-весну,
Малюю її фарбами у мріях.
Окрилено літаю поміж хмар,
Не розумію як спуститись до землі.
Стомилась від твоїх холодних чвар,
Які ти завжди відсилав мені.
Тепер на волю йде душа,
Весь світ стає прекрасним та чудовим,
Я вже одна, але весна,
Завжди зі мною в сні цім кольоровім…
0 комментариев

  /